Поздоровляю з поїздкою! "Міняти акваріум" завжди класно, навіть для того, щоб зрозуміти, як дома здорово А як потяга чекали? Здається, він зовсім пізно йде з Білої, а вокзал закривається.
Так, о пів на третю він їде. Сиділи чекали в залі очікування, трохи подрімали навіть. У мене була читалка. Вокзал не закривали, чергові тітонькі всі були на місці.
Ми перший для дітей раз до Львова на потязі їхали з Білої, шось в час ночі, чи коло того. І так воно якось не сподобалося мені. На наступний рік наймала людину, щоб нас довезла, в Фастові сісти (ті ж 40 км як до Білої, але місцями дуже паршива дорога), і по всьому виходить, що простіше їхати до Києва і сідати там. Що ми і робили. І квитки хоч якісь можна ухватити, бо це дійсно ще той аттракцион для нервів ганятися за ними з 8 ранку. А нерви і так хіленькі зовсім. А де ночували у Львові? І як вам взагалі місто після села? Бо мені і радісно завжди, і не вистачає тишини, чистоти, а особливо чистого повітря.
Ми якраз назад їхали до Києва. Потяг був дорожчий і значно комфортніший.
Але з Києва нам складніше добиратися додому.
Взагалі-то я якось налаштувалася, що легко не буде , тому вважаю, що доїхали нормально.
Туди їхали плацкартом на бокових місцях біля туалету. Дитина вперше кудись їхала потягом, скуштувала, так би мовити, життя. Назад - у пристойному купе на нижніх полицях (тут у мене вже був досвід покупки квитків, тому купила нормальні).
Львів мене дуже вразив. Особливо оці внутрішні дворики, в які пірнаєш і ніколи не знаєш, на що натрапиш, і часто там схована неймовірна краса.
Але вкотре переконалася, що міське життя не для мене.
Жили ми маже в центрі, знімали непоганий хостел на всю нашу компанію за якісь шалені гроші.
О да, дочка почала знайомство з потягами з хардкору а побачили, що люди перестали розмовляти в поїздках? Всі в телефонах. Я колись подружку в потязі зустріла, довго потім дружили. А зараз всі в своїх бульбашках. Я Львів так і не вивчила, кожен раз там гублюся, навіть з гуглом.
Коли ми вчергове блукали вуличками та забрели кудись, куди не планували, у мене була думка, що, якби я була молодша, більш енергійна та у мене було б багато грошей, то класно було б пожити у Львові, щоб вивчити його. Гадаю, що це стосується лише старої частини Львова, молоді райони, напевно, як скрізь, менш заплутані.
Інтроверти теж люблять побалакати інколи. В мене профдеформація як вчителя, мені треба свої 5 тисяч слів вибалакати в день, то якщо є настрій, змушую балакати. Мені так ці старі львівські доми подобаються, але мала декілька учнів, що якраз в такому старому фонді жили, бачила через камеру. Ну точно не те місце, де відчувати себе комфортно. Не той зараз час, захламлено виглядає. І навіть не можу пояснити, чому. Не хрущовка-бабушатник, але й не те місце, де приємно знаходитись. А як знаменита львівська кава, пробували? Як на мене, білоцерківська ніяк не гірша Щодо заплутаних вуличок - може ходили по часному сектору за базаром, в сторону площі Волі і Беладента? Та й в сторону парка Шевченка теж.Те ж саме відчуття, заплутані-переплутані гарненькі вулиці.
В таких старих будинках гарно, мабуть жити, коли ти сама така ж старенька пані, в шалі, в кріслі сидиш та згадуєш старі часи. З дітьми треба жити в селі. Зараз дочка з подружками викопали у нас біля штучного озера канаву, налили туди води, ізвазюкалися в багнюці, понаробили якісь греблі. Все як треба Каву я взагалі не п'ю, не змогла оцінити. І на львівський шоколад тільки подивилися .
А як потяга чекали? Здається, він зовсім пізно йде з Білої, а вокзал закривається. 
.