Начну в середины, а то рассказывать сначала долго и без надобности. А привести мысли в порядок надо. Так что прям с этого места.
Мы переходим во второй класс. Идею с гимназией отвергли, как наразі неактуальную. Будет Соня учиться в обычной школе в райцентре. Там же, кстати, и спортивная школа есть, при этой обычной. И бассейн. Но в бассейн мы ходить не будем, наверное, по кр. мере сейчас, т.к. у Сони кажется аллергия на какую-то добавку в воде.
В спортивную наверное позже отдам, на лёгкую атлетику какую-нибудь. Когда отдам -- буду забирать её оттуда машиной. А пока что будет ездить на школьном автобусе. Заодно и повспоминает своих местных знакомых. Из нашего села во втором классе ещё одна девочка учится, так что уже считай готовая подружка.
Так вот, сборы в школу, это дорого.
- Школьная форма есть с прошлого года, надо только пиджак докупить, а то прежний мал.
- Тетради, дневник, ручки-ластики-карандаши-бумага и прочее такое уже купили. Обложки для тетрадей есть.
- Туфли вроде с весны есть, но они уже почти впритык, может придётся новые покупать, ещё не знаю.
- Кроссовки и спортивный костюм сегодня купили.
- Портфель с прошлого года есть.
- Осенний плащ и куртка есть с прошлого года.
- Сапог или ботинок осенних нет, придётся покупать.
- Колготки есть. И даже белые для линейки. Ну и вышиванка есть, конечно, и венков красивых аж два -- один сами купили, а второй прислали в подарок из США, сделан двумя сестричками собственноручно)
Чего нет: папки для тетрадок; наверняка ещё что-то забыла, но это уже в процессе всплывёт.
Я волнуюсь, но счастлива, наверное.. Ощущение, как перед прыжком с парашютом. Или без парашюта)) В нашем киевском классе, строго отобранном, было 36 детей.
На Осокорках в школах до 44 детей, даже у первоклашек.
В нашей новой школе (в райцентре) в классе у нас 20 детей, вместе с Соней.
Уровень так себе, призовиков олимпиад и всяких областных конкурсов у нас не очень много (2-3 в год на всю школу), в отличие от школы в соседнем селе, в Ромашках. Но в институты/техникумы те, кто хочет, те поступают. Кто хочет учиться - тот учится.
Преподавание в школе - украиноязычное. Для нас это не проблема, т.к. мы тоже украиноязычные, мы перешли дома на украинский язык 5 лет назад, перед тем, как старший ребенок пошел в школу, для того, чтобы ему было легче учиться.
Я за українську, мені дуже не вистачає практики(
Але це кому як зручно. Російською у мене виходить швидше, й більший словниковий запас. А українською -- приємніше
Я не знаю, який рівень у звичайних школах в Києві, бо ми в гімназії навчалися, так там тих дітей бідних наче в космос готували. Читати 70 слів/хв, склад речення, чи як воно, дієслова, прикметники.. Я навчалася російскою в школі, тож мені тре буде перелаштуватися, щоб врубатися в доччині уроки))
В цій школі, куди ми переходимо, рівень звичайний, я думаю, протокол навчання, програма ж усюди однакова. А дітей менше, кожному часу й уваги можна приділити більше. І колектив молодий. Директор -- хлопець років 35, нашій вчительці може є 25, може нема. Вона така ще -- горить, не втомилася від професії.
Гадаю, рівень не гірший, ніж в києвських класах по 40 голів дітей. Ще думаю, що особиста мотивація дуже впливає: коли Соні подобається вчитель -- вона дуже старається, щоб отримати його/її (одобрение -- как сказать?)
Коротше, не переймаюсь. Читати-писати-лічити вона навчиться. А далі репетитори в поміч, якщо будуть проблеми. Бо з мене користі не буде, я не зможу її вчити. А, і щодо мови. Так, вдома російською, а школа українська. Тому ми намагаємося вдома іноді розмовляти українською, щоб їй було легше вчитися.
Це смішно виходить, бо у мене чоловік української в школі взагалі не вчив, і не знає її. Зараз розмовляє, старається, але поки що виходить трохи по-азірівськи)) Ще не позбулася звички писати все у соцмережі. Наприклад, зараз якась незрозуміла заваруха у КНДР та Південної Кореї.
Наразі вони там домовляються на вищому рівні буде війна чи ні. Формально, ці країни й не виходили з стану війни, але було затишшя. Якщо знову вибухне -- беде кепсько -- у ПК підписка у вигляді США, а у КНДР... а що там у КНДР?
Чоловік сказав: "передвоєнний стан". Подробиць не знаю.
Якщо на телефоні є Java та багатовіконний браузер, то так само, як і на комп'ютері. Якщо ні, то тільки якось по-хитрому, спочатку завантажуючі кудись, куди можна завантажити з телефона, а потім - через тегі
А у вас в Ростове только на русском что ли в школе учатся?
Русская литература включена в курс «Зарубежная литература» (с 5 по 9 класс), а в 10-м и 11-м классах преподаётся в рамках курса «Мировая литература».
Та да, на форумах должен быть штатный Габен с 2 Л и такойже Гексли. Габен будет всем всё объяснять, а Гексли -- всех успокаивать после объяснений Габена)) Коли у фейсбуці було багато сперечань щодо того, варто проводити парад, чи ні, я не знала, що сказати.
А теперь бачу, що парад -- це добре.
Стільки любові та вдячності в одень день...
Стільки складних почуттів.
Я рада, що моя дитина росте в любові до України й вчиться пишатися своїми воїнами.
А ця фотка називається "Так святкувала, що аж трохи втомилася")
Декілька фонтанів) Один з них зазвичай вимкнений, і там ходять люди. А це його ввімкнули, вода полилася нібито прям по тротуару) Прикольно, у всіх фонтанах тусувалися діти
Сьогодні увечері їду додому. На село) Знову дуже боюся виїзжати з Києва, особливо вилізти якось із двору, де напарковано машин в три поверхи. Але якось треба вилазити, нікого не зачепити своїм "камазом")) А вже за містом я себе гарно почуваю, на трасі легко.
З переїздом вийшла затримка, бо захворів чоловік, тож я поки що виїзжаю тільки з малою. І купою речей у багажнику...
І все. Залишаюся в селі Капець прикольно) Приїхала) Іноді навіть ловлю кайф від їзди) Сьогоді просто класно все було. С півдороги поставила свою музику, записану з мого мп3) Особливо підійшов саундтрек з гри "Сімси", бо це життя таке буремне))
Сегодня муж выдал.. Короче, я приехала, а интернет сама настроить не смогла -- не в туда втыкнула проводочек. Прошлый раз он объяснял куда надо, я сделала, а вот снова забыла. Нуобъяснил по телефону что делать, всё получилось, похвалил. Потом слышу дочка зовёт на помощь, она на своём компе смотрит мультик, и что-то не так. Прихожу (с трубкой в руке), а у неё какофония такая, будто наложено много разных дорожек вместо одной. Смотрю, а она открыла 7 окошек с мультиком, и они одновременно все идут) Ну случайно, чего, она только учиться с компом обращаться. Смеюсь, рассказываю по телефону мужу, он тоже посмеялся, а потом почти_серьёзно говорит: знаешь, зачем я вас завёл? жену, ребёнка? Я такая: зачем? (интересно же). Он: на вашем фоне я выгляжу очень умным.
Боже, как я за него рада В первый же день пришли гости. Ну и поселились. Кошка с четырьмя подрощенными котятами. Все одинаковые, серые, очень худые и голодные. Моя Мартышка нервничает и злится, котят не гоняет, а их мамашу -- очень даже. Мамаша тоже гоняла Мартышку из своего двора, так что всё честно.
Узнала, что котят заберут их хозяева в воскресенье, а до этого времени они будут у нас столоваться, ну и лезть под ноги, под руки, на столы, к посуде и все эти прелести)
Если б Мартышка не психовала -- нет проблем, пусть тусуются и столуются, но тут сейчас целая драма о 8 лицах, кроме всех котов ещё мы с Соней участвуем. У Сони в руках веник, у меня метла. Надо как-то защищать кухню и нервы нашей кошки)
Бедные котята, насыпаю им корма побольше, а то они как орущие скелетики с шерстью..
Тут другой вариант(( Тут лезут в миски, на стол, переворачивают всё, до чего дотягиваются. И я ж их покормила! Всё равно застаю их на столе(( Кухню закрывать постоянно неудобно, очень. И моя кошь сильно переживает((
Где-то читала, что европейцы (и американцы тоже, кажется) не едят лесных грибов. Только магазинные, типа шампиньонов. Одна женщина, вышедшая замуж за иностранца, однажды поехала в лес, насобирала грибов, и приготовила их мужу на обед. Так вот бедный европеец не на шутку испугался, он решил, что жена хочет его отравить, там дело дошло до адвокатов по бракоразводным процессам.
Дикие люди..)
Сегодня, занимаясь старинной народной забавой и одновременно психотерапией в виде консервации, подумала -- а европейки консервируют вообще? Ну хоть что-то? Если не считать консервацией заморозку овощей, ягод и трав. Хотя может они и заморозку не делают.. Кто в курсе?
Вая, тебе нужно купить мышей. Конечно, кило мышей из зоомагазина обойдется дороже кила котячьго корма, да и мыши напакостят много, но у тебя будет моральное право не кормить чужих котов.
Я купила много свежих мышей на соседнем поле. Их там продавали сразу после уборки урожая)) Но котята предпочитают муку, облизывание сковородок (фе, кипятила потом), и корм моей кошки. А вот моя ловит.
Не так поширено як в Україні з економічних причин, але теж консерви роблять. Знаю що наші роблять, італійці також. Купують італійці на ринку за $15 бушель помідорів і роблять з них соус до спагетті
Чи варто робити якщо томати недешеві?
Домашня їжа завжди має "додаткову вартість".
Тут і хлеб печуть, і на фермах молоко і м'ясо купують, і рибою морозильники завантажують.
Знав також місцеву ЖІНКУ що ходила на полювання з арбалетом. Отакі вони дикі, ці канадці
По гриби теж багато хто ходить. Грибів, малини, трускавки, а особливо ожини повно в лісі.
Вино роблять, цілі магазини є з приладами до вина.
Купують сік, дріжджі і роблять у подвалах або в спеціальних фірмах, їм лише принести і заплатити за роботу і зберігання треба.
В магазині вино $10 і більше, а вдома $2-$3 за пляшку виходить.
Дякую! Щось я так і думала, що в Канаді з лісом "дружать" більше, ніж в Європі, наприклад. Про жінку з арбалетом -- вау! Молодець! Люблю таких жінок
А у нас багато хто помідори вирощує свої, тож вони не такі вже й дорогі виходять. Хто живе в селі -- консервує тільки своє, ну хіба що покупати чого не вистачає. І ви праві, мабуть воно більше для економії робиться. А ще це психотерапевтично Вот и первые результаты жизне в селе: маникюр испорчен. Надо привыкать всё делать в медицинских перчатках, в принципе давно пора, учитывая, какая кожа на руках нервная, чуть возьмёшь в руки картофелину -- она темнеет и трескается. Тут вообще весь день на воздухе, и кожа быстро сохнет. А я так не люблю перчатки(
Ну и заодно поняла, что значит маникюр вообще, и так наз, френч в частности (где рисуются белые кончики ногтей): я не работаю руками. Ну может держу сумочку, руль, ручку..
