Було весело. Вчора був повний штиль, і мені вдалося тільки зібрати докупи те що в кватирі зробити не було змоги.
Випробування проводив на Десні під Києвом.
виявив деякі конструктивні недоліки. Н а відміну від Вашої оснастки в мене більш любительський варіант, на вітрило я використав два старих намети. Тому карман на щоглу робити не став, зробив люверси і гнучкі хомути навколо щогли.
з'ясувалось що є проблеми з підйомом грота. Порішаю.
Зате блочно-пружинна система керування клівером виявилась дуже зручною.
Зараз фоток окремих вузлів я не робив, можу потім поділитись
Зранку піднявся вітерець 1-2 м/с, іноді зміцнювався до 3.
І випробування почались. Ход достатньо швидкий, шверти тримають курс, але нам не дуже повезло, напрям вітру точно співпав з напрямом течії, і вилавірувати проти вітру і течії нам не вдавалось. Але отримали задоволення і досвід, знаю що доробити.
Виїздив на тижневі випробування, отримав досвід, і поле для доопрацювання.
Як з'ясувалось, моя конструкція більш канонічна ніж ваша, майже «бермудський шлюп», що дає і деякі переваги, і деякі складнощі.
По-перше, оскільки щогла достатньо близько до центра маси, то при спробі спіймати вітер одним гротом, стоячи в левентіку, є великий шанс поплисти задом, як втративший керування плот. І тоді доводиться довертати веслом, розганятися і виходити на вірний курс. Правда, тут може допомогти клівер, якщо йдеш не сам, то швидко поставлене допоміжне вітрило легко завалює судно під вітер, а далі вже вмикається грот.
Ще один неприємний момент, грот навантаження на щоглу дає пропорційне, тому майже безпечний, клівер, натомість, має тільки одну точку прикладання сили. На самій верхівці , що, звісно, призводить до перевантаження верхньої частини щогли. Так сталося, що мені не вдалося в першій версії дістати потрібного діаметра дюраль, і верхівка моя тимчасово зроблена з простого алюмінію. Це, звісно, призвело до того, що при боковому пориві 6-7 М/С і піднятому клівері верхівка щогли ганебно зігнулася)
Це не стало для мене несподіванкою, за 20 хвилин ситуацію я виправив, прийнявши рішення при сильному вітрі з клівером бути обережніше, принаймні доки не заміню деталь.
Щоглу я зробив три сегментною, з труб 40, 35 і (тимчасово 25мм, буду міняти на Д16Т 28х3)
Оскільки навантаження «на розрив» щогла не несе, я вирішив мінімізувати час на складання-розкладання конструкції, зробивши штиковий розріз. Вставив, провернув, і забув. Закріпив вантами на карабінах.
Далі, як з’ясувалось, двох бічних вант не вистачає, сильні навантаження, тому я збільшив їх кількість до 4 бокових і однієї носової, закріпивши її за край бушприта. Передні бічні ванти я закріпив за передню частину кронштейна кріплення шверта, тому отримав два бонуси, по-перше збільшив кут між вантою і щоглою, що додає горизонтальну складову сили протидії вітру, по-друге отримав невеличкий важіль, який автоматично заглиблює шверти тим сильніше, чим сильніше навантаження на ванту. Тобто чим сильніше вітер. )
На другий день випробувань я вже більш менш навчився самотужки керувати обома вітрилами, хоча якщо є «матрос», стає легше і веселіше) дружина вподобала клівер, і ми достатньо успішно зробили декілька рейдів.
Якось не було натхнення наробити фоток саме вузлів і конструкційних рішень, дійдуть руки - зроблю.
Доречі, відео ми знімали) але як його вставити сюди - не зрозумів)
Доброго дня. А підкажіть, яка саме тканина у Вас пішла на вітрило? бо я шукаю оксфорд 600D, і щось нічого такого не знаходжу. Є оксфорд 215 із щільністтю 215 г/м2, і є оксфорд 1680 з щільністтю 570 г/м2. може підкинете посилання на правильну тканину?
ось, знайшов оксфорд 600, але чомусь щільність в неї 210. так і має бути?
Довго допилював напильником свій корвет, наразі почало щось вимальовуватись.
По перше, як я і казав, довелось замінити топовий сегмент щогли. Поставив д16Т 28х3.
Для надання додаткової жорсткості на топ щогли поставив карспицю. Це дало можливість зробити більш жорстку конструкцію фермового типу.
Розтягнув на комбінованих вантах щоглу, використовуючи талрепи з можливістю гнучгого налаштування натягу.
закріпив їх за переднє вухо кріплення площини шверца, що призвдодить до того, що чим більше навантаження на ванті, тим більше зусилля заглиблює шверц у воду.
Ванти скомбінував з сталевого троса, і капронового шнура, який в разі неприємностей з тросом прийме на себе навантаження і дасть змогу без поламки щогли спустити вітрило і замінити пошкоджену ванту.
Виготовив з велосипедної втулки і дисків від вінчестерів закрутку стакселя, зробив верхній вертлюг з опорного підшипника і водопровідних перехідників.
Зробив форштаг з дуже слабоскручуваного троса, закріпив на ньому вітрило.
Наклеїв на кормову частину п’ятаки з гайками М10, придбав ручки від нош на блохо ринку, і зробив з них
кормовий винос, для того щоб зробити можливість натягувати бакштаги під таким кутом, щоб не чепляючись за них відпрацьовував гротагік і гафель.
додатково укріпив винос за допомогою ременів навколо булів. щоб зусилля на крайньому кріпленні не виривало гайку із п'ятака
Також на комовому виносі запланував зробити багажника. Навіть випробував прототип з наметового дна (сам намет пішов в свій час на пошив грота)
Ну, і в принципі результат вже більш менш починає скидатись на щось, що має право на життя)
Тут навіть видно прототип спінакер-гіка, який ми випробовували на повних курсах, щоб поставити "метелика". Пустощі звісно, але прикольно)
Ну і летить кораблік досить пристойно.
Наступним кроком буде пошиття людських вітрил. Першим думаю пошити геную квадратів на 5, бо те, що зараз типу клівер з площею меньше ніж півтора квадрата, має форму фіг знає чого і пузатість генакера, що звісно не дає плюшок на гострих курсах)
ВСЕ СУПЕР! Видно майстра по роботі!
Особливий респект вашій команді. Мої хлопці вирушають у подорож на човні тільки після умовлянь, не кажучи вже про дівчат.
По відео видно, що швидкість пристойна. Ви не міряли швидкість?
Під яким мінімальним кутом до вітри ходить Ваш корвет?
Наскільки я можу зрозуміти, йти можна градусів під 45-50 відносно вимпельного вітру. Наскільки реально в цей час зносить дрейфом - виміряти важко. Все залежить від швидкості вітру. Причому, як мені здалося, чим сильніший і рівніший вітер, тим крутіше можна йти. (в розумних межах, звісно.)
В мене дуже пузаті вітрила, щоб можна було реально ходити круто. Пошию геную - подивимось))
А відносно швидкості, мені здалося по відчуттям кілометрів 20 -25 на годину розганяється при правильному вітрі. Точно не заміряв. Мабуть наступного разу спробуємо якімось жпсом поміряти
Я таки психанув, і в останні теплі дні жовтня вийшов під новозробленою поліетиленовою генуєю на випробування
Зробив її в вигляді рівнобедреного трикутника зі сторонами 4750 і основою 2200 мм.(площа біля 5кв.м) передню шкаторину жорстко принайтовав стяжками до форштага, і запхав це в тоненьку гофру щоб меньше дряпало відкушеними краями пластікових хомутів власне вітрило при закрутці його навколо штага.
Ще із мікрозмін - додав щось типа ватерштага у вигляді такого ж померанчового ремінця, як і ті що на кормових булях, щоб бушпріт відтягувало до буксувальної петлі, розвантажуючі власне наклеєні кріплення бушпріта на самому балоні.
З фотками саме з випробувань не склалося, дуже нервовий був заплив. Всі кудись поспішали, хтось намочив дупу, комусь машину терміново їхать лагодить треба було...
Із плюсів. Потужний дуже двигун. Відчуваю потенціал.
Вітрильності вистачає., я прямо бачу, як воно має працювати.
Але. Я не встиг зробити аналог каретки, тому керували генуєю по старінкє, як тим типуклівєром, що на фотках з попередніх постів.
Звісно, не одразу все почало виходить.
вітер був 5-7 м/с, і відплисти від берега було дуже складно, бо дув прямо в морду, а там якраз заводь, не погалсуєш.
ми ще, поспішаючи, не поставили весла в уключини, і вигрібатись з борта руками було доволі незручно.
тепер про мінуси. закрутка не працювала, бо я трохи схалтурив при її виготовлені, на барабан накрутив картону, щоб збільшити момент обертання, і не переконався що при прикладанні значних зусиль воно не буде провалюватись.
перероблюю.
замінив матеріал обмотки барабана, додав заспокоювачі, але ще до кінця додумав як це все зібрати))
плюс, сам матеріал (подвійний ПЕ) дуже не хоче скручуватись.
тобто виходили ми достатньо ганебно) з розвернутою генуєю, яка з вітром (5-6 м/с) навіть обезвітрена парусила так, що прибивала до берега)
поки не піднімеш грота збалансувати нереально. увалює під вітер безбожно.
Далі. Всі штаги і ванти відпрацьовують ідеально, ми молодці.
Але є одне але. Щогла при такому вітрі все ж вигинається. стрьомно, неприємно. Ну, і , звісно, поспіхом забули послідовність збирання, в результаті чого спочатку зачепили бакштаги, а вже потім згадали, що треба зачепити кормовий винос до булів ременями). Це призвело до того, що одну гайку з п'ятака вирвало ., D не критично, але тепер треба думать як її туди знов запхать.
Зрозумів, що трохи перетягнув бакштаги, і при сильних поривах щогла починала нагадувати лук з натягнутою тятевою. Після цих випробувань було прийнято рішення збільшити діаметр нижньої ланки щогли з 40 до 45 мм, а всі інші пропорційно вкоротити, всунувши телескопічно в середину їх попередниць. тобто зробити її не трьохсегментною, а чотирьох, при збереженні висоти.
Тепер на зиму в мене є робота - знайти д16т 45х2 2 метри трубу, допиляти закрутку, пошити нарешті вітрила))
Доречі, як я зрозумів, Ваша дружина займається літературною творчистю? знайомо) моя теж)) правда в жанрі фантастикі і фентезі.
Heinz_Adler, ви реально крутий! Я мало що зрозуміла з вашого опису, крім того, що у вас було багато пригод при останніх покатушках на човні, але ваше завзяття дуже вражає! (Без жодної іронії)
Вашій дружині теж респект, я лише бавлюся з короткими формами, справжні великі тексти писати - фантазії не вистачає.
Першим ділом пошив грота на 4 кв. серп мінімімальний, але додатній. Зробив чотири наскрізних лати, з мінімальною гнучкістю біля задньої шкаторини, і максимальною біля передньої.
особливо прикольно вийшла фалова дощечка і кренгельси)
Планується установка грота в лікпаз на легку трубу, яку збираюсь надіти на шоглу, зробивши щось типу поворотної щогли.
Також заморочився, і пошив генакер 6.3 м2. тканину взяв легку, болоньку 57г/м2, але здається має працювати. Звісно, випробувати вдасться вже тільки навесні. Планується що заводити його можна буде на курсах від галфа до фордака, і на швидкостях вітру від 1 до 5 м/с.
Але оскільки я заморочився, і зробив для нього кішку, думаю швидко його поставити-зняти буде легко.
Тепер візьмуся за геную. тут ще треба подумать, бо я кріплення штага на щоглі переношу трохи нижче. десь на 7/8, і, до того ж, буду робити ромбованти.
Довго довго зима тягнулась... і хоч на нашому озері ще крига не вся зійшла, але руки вже чешуться подивитись, що ж за зиму наробив...
Взяв юнгу, і поїхали на поле.
такий вигляд "Плезіозавр" має зі спущеними вітрилами
Оскільки для грота я зробив лікпаз на поворотній трисуставній пластиковій трубі навколо основної щогли (провертається разом із гіком), я трохи хвилювався, як така надскладна конструкція спрацює. Але дарма. Грот піднявся миттєво. Без заїд. Що цікаво, і спускати його було дуже легко.
Карспиця з робмовантами впевнено тримає конструкційну жорсткість. тепер Щогла в середньому і і верхньому сегменті майже не гнеться.
Генуя теж ідеально розвернулась, і навіть я вгадав(тут чесно вгадав) з кутом кріплення шкота.
А потім ми почали гратись з генакером на поворотному виносі бушпріта.
І знову успіх!
А потім ми взагалі підняли повний арсенал вийшло дуже епічненько)
а ще, якщо грота спустити, то на гіку можна розвеннути тент!
Вибрались на випробування.
Вітер був дуже слабий і непевний. Пройшли пару км нормально, галфом, навіть генакера випускали, а назад майже половину часу на веслах. Але дуже задоволений майже всіма рішеннями. Особливо пре генуя.
Але перевірити трек на рахунок реальних кутів ходу проти вітру не вийшло. треба більш певний вітер.
