Создатели этого сайта переехали из города в село. Привыкшие к городским условиям, они постарались объединить все плюсы городского и сельского образа жизни. На страницах этого сайта они делятся своим опытом.
Ми вже 20 років тримаємо курей - несучок та бройлерів,
повністю забезпечуємо себе яйцями, курятиною і вже давно не їмо ніякого іншого
м'яса. Я регулярно пишу про це у наших літніх новинах, і може скластися хибне
враження, що все завжди у нас було гладко і без проблем.
Зараз я розвію цей міф. Зазвичай про проблеми не пишеться в новинах, тому що по гарячих слідах писати таке
дуже боляче, хочеться про це забути і не згадувати.
Бройлери
По-перше, ось наші старі статті, в них теж описано багато наших
помилок, еволюція нашого підходу до розведення курей, і взагалі, як ми позбулися
багатьох "городських" романтичних уявлень про цей процес.
Але з того часу ми наробили нових помилок і набралися нового досвіду.
Одна з таких - в курнику
немає стяжки. Є земляна підлога, на якій лежить сітка. Сітці вже 12 років і вона
добряче поржавіла та погнила. Під курником періодично заводяться щури, яких ми
безуспішно намагаємося вивести, і вся підлога порита норами.
У відсіку для бройлерів на висоті 20 см над підлогою лежить ще одна сітка. Це дуже зручно, бо у бройлерів завжди чисто.
Минулого року в курник стали забиратися щури і загризли через сітку
кількох курчат. Щури не змогли утягти курчат через сітку, але покусали кількох
до смерті та обгризли знизу.
Треба переробляти курник - заливати підлогу стяжкою.
Зазвичай ми беремо бройлерів партіями по 20 шт. За сезон беремо
2-3 партії, залежно від потреби. Найчастіше - 2 партії.
І бройлерів, і комбікорм, і профілактичну випойку (шприц з
антибіотиком) ми вже багато років беремо у одного поставщика з райцентру
(Олександр 0673276996, Рокитне, Київська обл.). У
нього в Телешівці є своє господарство з розведення бройлерів, і він все
привозить нам до хати. Дуже зручно.
В якійсь рік я вирішила
взяти 40 штук за один раз. Але того року було дуже спекотно, і, вірогідно, від
спеки та тісняви курчата захворіли на кокцидіоз. Ця зараза у нас буває рідко,
але іноді нападає на курей-несучок.
Коли курчата-бройлери обростають пір'ям, ми їх виносимо з
курника в клітку надвір.
Клітка спочатку була з дерев'яним каркасом, з величезною кришкою
і парою коліс.
Вона виявилася дуже незручною, тому чоловік її розібрав, зварив
з арматури Ø8 2 каркаси, обшив їх сіткою, і вийшли 2 зручні легенькі клітки.
Клітку з бройлерами ми завжди ставили далеко від
несучок (щоб нічим від них не заразити).
Ідеальне місце, на мою думку, - на городі. Якщо поставити клітку
просто десь на газон, він буде знищений, а на городі після бройлерів залишається
добре удобрений шматок землі. Кожного року ми ставили клітку в новому місці, по
перше, щоб удобрювати город в різних місцях, а по друге, щоб кури не заразилися
інфекціями від попередніх партій.
На фото партія бройлерів і партія молодняка несучок.
Але останні літа - дуже спекотні, і хоча я завжди накриваю
клітку тентом, цього бувало недостатню. Після того, як одного літа від
спеки здохли кілька чотирикілограмових бройлерів, ми вирішили, що клітка буде
завжди стояти під деревом. У нас якраз є одна підходяща яблуня, вона утворює
гілками щось на кшталт печери, закриваючи клітку з півдня та заходу і захищаючи
бройлерів від найспекотнішого сонця.
Зверху клітку ми накривали сіткою. Спочатку пластиковою, це був
такий собі захист від коршунів.
Але одного разу про наших бройлерів дізналися лиси. Ці звірі
дуже хитрі, вони дочекалися великої грози і, поки вночі періщила злива, гримів грім
і наша собачка нічого не чула, перелізли через край клітки, розірвали сітку,
передушили всіх бройлерів і кількох утягли з собою.
Жахливе видовище, скажу я вам.
Після цього чоловік замість пластикової сітки прикрутив
металеву, залишивши невеличкий отвір в кутку, який треба було накривати великою сталевою
пластиною.
І коли наступного літа лиси знову дочекалися великої грози, вони
вже не змогли пролізти в клітку через верх. Вони зробили під кліткою підкоп і
знову передушили всіх бройлерів і кількох утягли через цей підкоп.
Після цього чоловік купив міцної сітки і тепер ми завжди кладемо
її під клітку.
Більше у нас лиси поки що нічого не крали. Зате якось на покинутій
поруч ділянці завелася здоровенна собака з цуценятами. Як мати я її розумію, їй треба було чимось годувати
свою ораву - ця кобиляка серед білого дня забралася до нас, проломила своєю вагою верхню металеву
сітку, загризла всіх бройлерів, і одного утягла. Я встигла лише здалеку побачити
її спину.
Після цього я вирішила, що не варто ставити клітку так далеко від хати і від Рексі. І хоча й шкода того ідеального місця під яблунею, але останні роки клітка
для бройлерів стоїть на курячій території. В цьому теж є ризик - якщо кури
чимось хворіють, вони можуть заразити бройлерів. Тому я завжди застеляю землю
під кліткою товстим шаром соломи.
Верхньої сітки зараз немає, тож знову є ризик, що хтось
забереться в клітку зверху.
Кури-несучки
Курей-несучок нам треба 8-10 шт. Кожного року ми докупаємо 2-4 нові
курочки на заміну старим. Ідеально купувати 3-4-місячних. Це і не дорого,
порівняно з дорослими курями, і більша вірогідність, що вони виживуть. Продавці
молодих курей обіцяють, що після 5 місяців курка почне нестися, але реально це
відбувається після нового року, тож не варто розраховувати на яйця
швидко після покупки. Навіть якщо купити дорослу курку, від стресу вона може
перелиняти і почне нести яйця місяці через 2 після переїзду.
Колись ми пробували купувати списаних курей з птахофабрики, їх
там не тримають довше двох років, і, як правило, це дуже виснажені кури, майже доходяги. Колись такі курочки прожили у нас досить довго, очухалися,
відгодувалися та справно несли яйця, але були й такі, що нічого не несли й
тихенько помирали.
Кожного року з якимись курями обов'язково щось трапляється - їх може
склювати коршун, поцупити бродячий собака, наша Рексі теж, бува, когось
загризе, якісь кури хворіють, іноді летально. Коли досвіду мало, то це дуже
засмучує, але з часом розумієш, що таке є життя. Добре, коли втрати не
сильно великі.
З хворими курями-несучками я не панькаюсь, не лікую, але відсаджую в
клітку на карантин (якщо є вільна клітка, якщо немає - ріжу нещасну та віддаю котам).
В нормі курка з міцним імунітетом повинна одужати сама. Якщо ні - значить котам
пощастило.
Найбільший клопіт з новими курями - навчити їх заходити в курник по сходинках. Ні, іноді трапляються такі вундеркінди, які, дивлячись на старих, швидко розбираються що до чого і самі заходять. Але
зазвичай нові кури умощуються спати десь на землі.
Отже, процедуру треба проводити перед сутінками, коли ще достатньо видно, щоб курка побачила сходи, і не достатньо світло, щоб вона втекла. Акуратно берете курку, підносите до сходів, ставите перед ними, щоб вона їх роздивилася, через деякий час ставите на першу сходинку, трохи згодом ставите трохи вище, потім ще вище, і так, поки не доберетесь до входу в курник. Заштовхуєте курку всередину і беретесь за наступну.
На другий день процедуру повторити. І так доти, поки хоча б одна з них не збагне навіщо оце все. Тільки-но якась із новеньких навчиться заходити в курник самостійно, решта будуть за нею повторювати.
Окремий біль для мене - на курячій території зараз практично
немає трави. Влітку виростає трохи бур'янчику, але значну частину року там гола
земля, а значить - багнюка в дощ і курява, коли сухо.
А колись було так:
Щоб повернути рослинність, треба хоча б протягом двох місяців не
пускати на цю ділянку курей, чоловік пропонує для цього територію Рексі, але у
неї там росте чудовий газон і мені його дуже шкода - кури все роздряпають та
знищать.
В начале прошлого года я решил
завести бройлеров и кормить их комбикормом. Меня интересовала экономическая целесообразность, и я решил делать замеры, чтобы найти доступный и дешевый способ выращивания мяса.
Решил я построить курятник. Чтобы освободить
повитку, которая у нас под одной крышей с
хатой, и сделать там жилую комнату. В таких
случаях положено прежде всего изучать
теоретическую базу и передовой опыт, но на
этот раз я этого не делал, т.к. за 6 лет разведения
домашней птицы у меня сложились свои
требования к курятнику.
В этом году мы снова выводили цыплят в инкубаторе.
В этом году результат был немного лучше: 45
цыплят из 69 яиц. Тоже не супер, были ошибки,
которые в будущем нужно будет не
повторить.
