Создатели этого сайта переехали из города в село. Привыкшие к городским условиям, они постарались объединить все плюсы городского и сельского образа жизни. На страницах этого сайта они делятся своим опытом.
Поки два божевільних діда ділять світ та укладають пакт Молотова-Ріббентропа,
поки серце завмирає від мерзенного зудіння шахеда десь над головою, моя особиста програма-мінімум - вижити і не поїхати кукухою.
Допомагають цьому діти, робота, донати ЗСУ, волонтерство, життєві негаразди та музика.
Останні роки перед війною я часто думала та читала про Фінляндію і про війни,
які Радянський Союз вів проти неї. Я заздрила сучасним фінам, адже їхні діди та прадіди
змогли зробити те, чого не зробили українці на початку двадцятого століття, -
відбилися. Зараз я розумію, що сьогодні ми - це Фінляндія сто років тому, зі своєю
сформованою державністю, з усвідомленням, що ми окрема країна, яка варта
існування на карті світу, та бажанням за це боротися. Від Фінляндії росіяни тоді
теж відгризли 20% території, вбили купу людей, примусили багатьох виїхати з
країни та ніколи не повернутися, викрали дітей, переробили фінів з окупованих
територій на "руських", знищили чимало інфраструктури. Коротше, робили
те ж саме, що й тепер в Україні. Але фіни добряче надавали їм по зубах і залишили
по собі таку пам'ять, що навіть після другої світової Радянський Союз волів
більше з ними не воювати.
Діти не дають розслабитися. Із середнім займаємося підготовкою до ЗНО. Малу ковбасить,
почався пубертат.
Місцеві волонтери долучили мене до пошиття термобілизни для ЗСУ. Це мене
відволікло на пару тижнів:
А ще коли були морози, майже на місяць замерз водогін, по якому в хату йде
вода з колодязя.
Нагадаю, у 2019 році пересох старий колодязь, чоловік завів
воду в хату з нового колодязя та не став закопувати шланг, бо "це ж тимчасово,
максимум на пару сезонів, скільки того будівництва, скоро закінчимо і він не
буде потрібен, соломою накриємо та й перезимуємо". Відтоді періодично взимку
водогін на деякий час перемерзає. Зазвичай не дуже довго, але в цьому році був рекорд - більше трьох тижнів.
В оцей приямок я пірнала разів 20 за день, щоб набрати нам води на добу:
А оце головний спонсор мого психічного здоров'я:
Цифрове піаніно Casio CDP-S110
Я мріяла про справжнє цифрове піаніно більше 7 років. У 2019 році ми купили
б/в Синтезатор Bravis КВ-930,
і я кілька років на ньому грала, и чим далі, тим більше я хотіла
піаніно з нормальною клавіатурою та гарним звуком.
Про своего деда по отцовской линии я писать не планировал, т.к. видел его в
детстве всего два раза и знал про него мало. Но вчера я впервые увидел своего
внука. Он выше меня ростом и приходится мне троюродным. Внуки - это прикольно. И
чтобы они знали про своего пра...деда ...
Всего каких-то 40 лет (ну, с учетом современной продолжительности жизни - 80 лет)
"хождения по пустыне" - и дух советского человека полностью выветрится из нашего народа...
По отзывам в интернет-магазинах я выбрал пневматическую винтовку Crosman Optimus с оптическим прицелом Center Point 4x32. На данный момент я отстрелял более 1000 пуль и могу выдать свой отзыв по этой винтовке.
Материалисты, приготовьтесь, сейчас тут будут эзотерические размышления
...Очень больно смотреть на то, что происходит, очень хочется найти в мозгу какую-то логическую опору и оценить происходящее...
У меня нет позиции, у меня есть чувства. Я за Майдан, я против режима Януковича. Мне не нравятся лидеры Оппозиции... я хочу голосовать за Анатолия Гриценко
...Я боюсь титушек ...Мне симпатичен Вадим Титушко...
Донбасс – это один большой корабль, где все друг с другом повязаны, где устроиться на
приличную работу в 90% случаях можно только по знакомству, где тебе делают услугу и ждут ответную услугу. Когда ты находишься во всем этом, эти мелкие услуги совсем не кажутся чем-то ужасным - нарушением закона, или чьих-то свобод и прав.
Вчера мне звонил родственник из России. Переживал, как мы тут. И я решила тоже
написать, что же у нас тут творится, во всяком случае как это видят те, кто
активно участвует в протестах.
НКВДист стучал наганом по столу: "Ты воевал?". "Да, воевал". НКВДист направлял наган на дедушку: "Нет, не воевал!". И так несколько раз, пока дедушка с ним не согласился.
Ну какой же джигит не хочет иметь
оружие. Не всякие там пугачи-воздушки, а
нормальное, рукоятка (и цевье) которого
вливается в руку и приятно ее тяжелит,
чьи идеальные линии не перестают
восхищать, чьи вороненые поверхности
очаровывают своей строгостью, одно
только прикосновение к которому дает
ощущение силы и власти, а направление на
знающих людей приводит их в панический
ужас.
...Очень больно смотреть на то, что происходит, очень хочется найти в мозгу какую-то логическую опору и оценить происходящее...
У меня нет позиции, у меня есть чувства. Я за Майдан, я против режима Януковича. Мне не нравятся лидеры Оппозиции... я хочу голосовать за Анатолия Гриценко
...Я боюсь титушек ...Мне симпатичен Вадим Титушко... 
